Американська дослідниця Патрісія Грінфілд протягом 40 років спостерігала за жителями одного мексиканського села і помітила, що чим багатша стає людина, тим скупішою і відлюдною вона стає.
Те ж саме, говорить Грінфілд, сталося і з американцями. Проаналізувавши зміст більше мільйона книг, випущених в період з 1800 по 2000 роки, Грінфілд виявила, що з роками в них все рідше використовується слово “віддавати”, а от слово “брати” за останні 200 років, навпаки, вживається все частіше.
Висновки Грінфілд про те, що у бідних людей соціальні зв’язки міцніші, поділяють і інші дослідники. “Я бачив це особисто – я знаю це по собі , – каже Дашер Келтнер з Каліфорнійського унівеситету. – Коли особисто я зосереджуюся на зароблянні грошей і надаю перевагу матеріальній заможності, я дійсно відчуваю, що вже не так гостро реагую на потреби інших людей”.
Келтнер, що ріс в бідності, згадує, що часто ходив на всякі громадські заходи – шашлики, наприклад. Коли він став більш багатим і незалежним, то став на порядок рідше брати участь у подібних розвагах. Пізніше він встановив зв’язок між зростанням добробуту і скупістю, небажанням допомагати оточуючим і недовірою.
Багатство США дорого обійшлося країні, вважає Келтнер: “Чим багатшими ми стаємо, тим у більших індивідуалістів перетворюємося. Гроші дають можливість самовираженню, самостійності і свободі. І самотності “, – підсумовує дослідник.