Всесвіт

Фізики придумали, як шукати кораблі інопланетян за допомогою детекторів гравітаційних хвиль

Велика частина методів пошуку позаземних цивілізацій будується навколо виявлення специфічного електромагнітного випромінювання. Шукають характерні зміни у світності зірок, або їх особливий спектр, або найпростіше — радіохвилі, що відрізняються від природних джерел. Американські фізики запропонували розширити спектр використовуваних інструментів за рахунок детекторів гравітаційних хвиль.

Аерофотозйомка франко-італійського детектора гравітаційних хвиль, розташованого в EGO (Європейська гравітаційна обсерваторія), яка знаходиться в комуні Кашина під Пізою (Італія) / ©the Virgo collaboration

Горезвісний парадокс Фермі турбує не тільки уфологів з футурологами, а й повноцінних вчених. Занадто багато ознак того, що життя у Всесвіті не може бути унікальним земним явищем. При цьому досі людство не зустріло жодного свідчення інших розумних цивілізацій. Одна з гіпотез – наші інструменти недостатньо хороші або неправильно налаштовані для їх пошуку, отже, необхідно придумувати нові методи.

Або нові способи використання інструментів, які вже є в арсеналі астрофізиків. Наприклад – гравітаційно-хвильових обсерваторій. Логіка така: якщо високорозвинена цивілізація захоче подорожувати у масштабах галактики, вона рано чи пізно побудує гігантський або швидкий корабель. Можливо, і величезний і швидкий одночасно. А де велика маса, або прискорення до швидкостей в одиниці або навіть десятки відсотків від швидкості світла, там виникають коливання простору-часу. Які ми і називаємо гравітаційними хвилями.

Величезний плюс гравітаційно-хвильових детекторів в якості інструментів пошуку позаземних цивілізацій – їх поле огляду. На відміну від оптичних або радіотелескопів, які мають вкрай вузьке «поле зору», детектори гравітаційних хвиль «дивляться» на все небо відразу.

Кілька фізиків з провідних американських університетів і наукових організацій розглянули подібну ідею в деталях. З їх докладними викладками можна ознайомитися на порталі попередніх публікацій (препринтів) arXiv. Якщо в загальних рисах, то, звичайно, виглядає, як фантастика, але цілком реалістична і законів природи не порушує.

Розрахунки в цій роботі показують, що найбільш чутливі з існуючих детекторів гравітаційних хвиль — наземні інтерферометри LIGO, VIRGO і KAGRA, — дозволяють зафіксувати кораблі інопланетян в радіусі до ста кілопарсеків від Землі (326 156 світлових років). Тобто, далеко за межами Чумацького Шляху, діаметр якого всього 105,7 тисячі світлових років. Правда, кораблі інопланетян повинні мати масу близько десяти Юпітерів і прискорюватися до 10% від швидкості світла.

Мінімальний поріг виявлення з наявними інструментами – об’єкт масою приблизно в Меркурій, що розганяється до порівнянної швидкості. Правда, засікти його вийде вже в радіусі «всього лише» 32 світлових років — в околицях найближчих до Сонця зірок.

Колосальна маса швидко прискорювальних кораблів (RAMAcraft) — не фантастичне припущення. Навіть для подорожей між сусідніми зірками за розумні терміни потрібні величезні кількості робочого тіла. Закони Ньютона ніхто не скасовував. А якщо мова йде про цивілізації, здатні колонізувати значну частину галактики, то їм, швидше за все, знадобляться кораблі, що перевозять цілі популяції в межах терміну життя лічених поколінь.

Альтернативні способи пересування на кшталт “варп-технологій” і бульбашки Алькуб’єрре ситуацію спрощують. Маса побудованих на їх основі кораблів теж буде величезною – одиниці або десятки юпітеріанських, але швидкість руху вище. Крім того, сам принцип їх роботи має на увазі викривлення простору-часу, а значить і створення гравітаційних хвиль. Такі об’єкти повинні бути виявлені на ще більших дистанціях.

До того ж в найближчі роки почнеться створення ще більш чутливих гравітаційно-хвильових обсерваторій — космічних Big Bang Observer і DECIGO. З їх допомогою ефективність пошуку зросте на порядок.

Правда, є проблема: необхідно знати, що шукати. Цілком ймовірно, сліди літаючих по Чумацькому Шляху кораблів інопланетян людські інструменти вже фіксували, просто ми не відрізнили їх від природних джерел. Методам аналізу даних присвячений цілий розділ описуваної наукової роботи. Цілком можливо, що в осяжному майбутньому у дослідників, що займаються пошуком позаземних цивілізацій, з’являться неймовірні обсяги даних для вивчення. Якщо наукове співтовариство, звичайно, погодиться із запропонованими тезами. З боку вони виглядають більш ніж розумними.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button