Дослідження понад 800 тисяч людей надало переконливий доказ того, що хронотип – індивідуальні особливості добових ритмів організму – впливає на ризик розвитку важкої депресії. Робота американських вчених стала однією з перших, яка дозволила кількісно оцінити, як потрібно скорегувати режим сну і неспання, щоб вплинути на психічне здоров’я.
Депресія – найпоширеніше захворювання, від якого, за підрахунками ВООЗ, в усьому світі страждають понад 264 мільйонів осіб. Вона відрізняється від звичайних перепадів настрою і короткочасних емоційних реакцій на ті чи інші події: депресія часто небезпечна, особливо коли тривала і має помірну або важку ступінь інтенсивності. У гіршому випадку хвороба призводить до суїциду: згідно зі статистикою, щорічно близько 800 тисяч осіб закінчують життя самогубством. Це друга головна причина смерті серед молодих людей у віці 15-29 років.
Крім депресії, виділяють депресивний розлад, що має на увазі наявність комплексу симптомів: пригнічений настрій, втрата інтересу і задоволення, нестача енергії, апатія, тривога, порушення сну і апетиту, відчуття провини, низька самооцінка, погана концентрація уваги. Якщо людина з депресивним епізодом легкого ступеня зіткнеться з труднощами в процесі роботи і підтримці соціальної активності, швидше за все, вона не втратить всі свої функції. Однак під час депресивного епізоду важкого ступеня малоймовірно, що хворий зможе коли-небудь знову вести повноцінну соціальну, робочу або домашню діяльність.
Хоча лікарі можуть запропонувати ефективні методи лікування психічних розладів, близько 85% жителів держав з низьким і середнім рівнем доходу не отримують терапії. Серед причин – нестача ресурсів, підготовлених медпрацівників, які поставлять вірний діагноз, і соціальна стигматизація, складова частина багатьох стереотипів. Тому вчені шукають все нові способи побороти або запобігти депресії.
- Апное: причини, діагностика та лікування у медичному центрі Ehokor
- Вчені розвіяли міф про шкідливість солі
- Найбільш небезпечні напої для вживання натщесерце
Про один з таких простих методів розповіла команда з Гарварда, Колорадського університету в Боулдері і Інституту Броуда при Массачусетському технологічному інституті (США). На їхню думку, хронотип – індивідуальні особливості добових ритмів організму – впливає на ризик розвитку депресивного розладу. Результати цього масштабного генетичного дослідження 840 тисяч осіб опубліковані в журналі JAMA Psychiatry.
Більш ранні обсерваційні дослідження показали, що опівнічники – хто пізно лягає спати, живе і гуляє, коли інші відпочивають – в два рази частіше страждають від депресії, ніж «жайворонки», незалежно від того, як довго вони сплять. Але причину вчені довгий час не могли знайти, оскільки перепади настрою самі по собі здатні порушувати режим сну. Автори інших робіт робили висновки в основному на анкетуванні або не враховували чинники навколишнього середовища, які теж впливають на режим сну і настрій. У 2018 році вийшло велике дослідження за участю 32 тисяч медсестер, яке показало, що у тих, хто встає рано, ризик розвитку депресії в найближчі чотири роки на 27 відсотків нижче.
Щоб отримати чіткіше уявлення про те, чи дійсно правильний режим сну і неспання може вберегти від депресивного розладу і про який саме «зсув» у звичному розпорядку йдеться, автори нового дослідження звернулися до даних приватної біотехнологічної американській компанії з тестування ДНК 23andMe і Британського Біобанку. Крім того, вони застосували метод менделюючої рандомізації, що дає змогу перевірити чи оцінити причинний ефект на основі даних спостережень за наявності змішувальних факторів.
Більше 340 поширених генетичних варіантів, включаючи варіанти так званого годинного гена PER2, впливають на хронотип людини. Генетика в сукупності пояснює 12-42 відсотки наших переваг по режиму сну і неспання. Вчені проаналізували деідентифіковані генетичні дані про ці варіанти у 850 тисяч осіб (всі – європейці): 85 тисяч випробовуваних при цьому протягом тижня носили трекери сну, а 250 тисяч заповнили анкети про свій режим. У найбільшій вибірці близько третини респондентів назвали себе «жайворонками», дев’ять відсотків – «совами», інші – «голубами» (тобто десь посередині). В середньому учасники дослідження лягали спати об 11 годині вечора і вставали о шостій ранку.
Маючи у своєму розпорядженні цю інформацію, автори роботи перейшли до іншої вибірки, яка включала генетичну інформацію разом з анонімними медичними записами й призначеннями лікарів, а також опитуваннями за діагнозом «великий депресивний розлад». Використовуючи нові статистичні методи, вчені з’ясували, що люди з генетичними варіантами, що призводять до раннього підйому, мають нижчий ризик депресії. Як виявилося, якщо зрушувати період відходу до сну і початку неспання на годину раніше, то ймовірність розвитку хвороби падає на 23 відсотки.
- Як впоратися з акліматизацією
- Дієтолог назвав рідке мило фактором ризику захворювання раком
- Вчені заявили, що вживання великої кількості кави не шкодить організму
Простіше кажучи, якщо людина, яка зазвичай лягає о першій годині ночі, замість цього піде спати опівночі і відпочине стільки ж, скільки зазвичай, з плином часу вона майже на чверть може знизити для себе ризик важкої депресії. А якщо вона буде засипати о 23:00, то цей показник складе вже все 46 відсотків. Однак з дослідження неясно, чи слід тим, хто вже починає свій день рано, вставати ще раніше.
Ефект можна пояснити, по-перше, тим, що «жайворонки» застають більше світла протягом дня, ніж ті, хто звик прокидатися до обіду. Це впливає на гормональний фон, який, в свою чергу, позначається на настрої. По-друге, дотримання циркадного ритму, що відрізняється від більшості людей, може пригнічувати саме по собі. «Ми живемо в суспільстві, заточеним під” ранкових “людей, а” вечірні “люди часто відчувають себе так, ніби постійно не відповідають цим соціальним годинам. <…> Нехай дні будуть яскравими, а ночі – темними. Випийте ранкову каву на ганку. По можливості ходіть пішки або їздите на велосипеді на роботу, а ввечері приглушують всю електроніку », – підсумували вчені.
Натхнення: naked-science.ru