Рано чи пізно наші тіла дістануться грибам, але поки ми живі, вони не здаються такою вже серйозною загрозою. Грибкові інфекції трапляються нечасто і ще рідше виявляються чимось більш серйозним, ніж свербіж на заражених ділянках шкіри або слизових оболонок. Небезпечні вони хіба що для людей з сильно ослабленим імунітетом – після хіміотерапії або через ВІЛ. Поки що ця загроза не йде в жодне порівняння з вірусною або бактеріальною, але в майбутньому ситуація може змінитися. І здається, вона змінюється вже зараз.
У 2009 р. японські медики повідомили про унікальний випадок грибкової інфекції, викликаної раніше невідомими грибками які виявилися стійкі до більшості ліків, що застосовуються проти таких інфекцій. З вушного каналу 70-річного пацієнта були виділені і описані клітини Candida Auris. Відтоді спалахи нового кандидозу (так називають хвороби, що викликаються грибами роду Candida) зафіксовані в десятках країн, включаючи Індію і Китай, держави ЄС і Північної Америки, Австралію і ПАР. Від однієї до двох третин тих, що заразилися врятувати не вдається.
Можна було б припустити, що ці мікроби розносяться разом з мандрівниками і вантажами. Однак секвенування різних штамів показало, що вони виникли в різних частинах світу незалежно один від одного і майже одночасно. Що ж, справді, відбувається?
Вбивця холоднокровних
Жаба, яка загинула від хітрідіомікоза Forrest Brem (Virginia Gewin, PLoS Biology, 2008).
Між різними «гілками» життя склалися досить своєрідні зв’язки. У людей та інших ссавців «особливі відносини» з бактеріями: без одних ми насилу здатні вижити, інші виявляються небезпечними патогенами. А ось рослини схожим чином співіснують з грибами. З одними вони утворюють тісні і взаємовигідні партнерства, освоюючи ресурси грунту. Інші гриби служать для них загрозою вкрай серйозних хвороб. Широко поширені такі інфекції й серед деяких тварин, включаючи риб, земноводних і плазунів.
Сьогодні в світі лютує пандемія грибків Batrachochytrium dendrobatidis, що викликають високо летальний хітрідіомікоз жаб та інших амфібій. Вперше цю небезпеку усвідомили лише в кінці 1990-х, а до теперішнього часу хвороба різко скоротила чисельність кожного третього (більше 500) з усіх видів земноводних, а деякі (до 90) знищила поголовно. Однак для людей та інших ссавців хітрідіомікоз абсолютно нешкідливий, і причина тому проста: температура.
- Компанія ASUS має намір переробляти 20% світових електронних відходів до 2025 року
- В Україні знаходиться 8 з 10 найбільш “брудних” вугільних станцій Європи
- 14 мільйонів доларів необхідні ООН щоб уникнути катастрофи на 20 мільярдів в Ємені
Те, що грибкові інфекції у нас вражають, в основному, слизові і шкіру, пов’язано не тільки з тим, що вони першими вступають в контакт з міріадами мікроскопічних спор, що наповнюють повітря і воду. Тіло людини всередині занадто тепле для них. У тому ж 2009 р., коли в Японії були виділені Candida Auris, американські вчені випробували температурну стійкість тисяч штамів грибів, показавши, що кожен додатковий градус температури (при збільшенні її в межах від 30 до 40 °C) робить середовище несприятливим для приблизно шести відсотків з них. При нормальній температурі людського тіла в 36,5-37 °C не виживає близько 95 відсотків грибів.
Температурний щит
Мала бура нічниця, уражена “синдромом білого носа” U. S. Fish and Wildlife Service
Цей ефект особливо яскраво помітний в періоди сплячки – сплячки, в яку впадають деякі ссавці. При цьому серцебиття, дихання і метаболізм різко сповільнюються, імунітет знижується, а температура тіла сильно падає, роблячи тварину більш чутливим до грибкових хвороб. Недарма чи не єдиний широко відомий приклад такої епідемії серед ссавців – “синдром білого носа“, що знищує мільйони кажанів, в основному тих, що впадають в сплячку.
Вчені досліджують їх трупики без великого побоювання: грибки Pseudogymnoascus destructans, які викликають синдром проявляють активність при температурах, близьких до нуля і для людей нестрашні. Існує навіть гіпотеза, згідно з якою теплокровність у тварин з’явилася, перш за все, як засіб оборони від грибкових інфекцій. Підтримка високої температури тіла – завдання вкрай витратне, і ссавцю часто доводиться щодня знаходити і споживати таку кількість калорій, яких рептилії вистачило б на місяць. І однак, це може бути вигідним хоча б через захист, який забезпечує тепло.
- Будинок-соняшник
- Забруднення повітря зводить людей з розуму
- Виявлена загадкова причина кліматичної катастрофи
Гриби не надто толерантні до температури. Вони погано переносять і спеку, і холод, а зміна в кілька градусів щодо звичного діапазону може бути для них смертельно небезпечним. Але, як і інші живі істоти, вони мінливі і схильні до тиску середовища, адаптуючись і виживаючи в різноманітних умовах. А глобальне потепління здатне стимулювати їх до пристосування до більш високих температур. Кожен додатковий градус знижує ефективність “температурного щита” на кілька відсотків, потроху підточуючи нашу оборону. І вчені прогнозують подібний розвиток подій вже не перший рік. Але, як і щодо самого глобального потепління, прислухаються до них мало.
Без захисту
На карті світу синім пофарбовані країни, де відзначено поширення Candida Auris CDC
Те, що в поширенні викликають небезпечну інфекцію Candida Auris частково «винне» глобальне потепління, великих сумнівів немає. Недарма штами, виділені з хворих, виживають при більш високих температурах (аж до гарячкових 42 °C), ніж їх менш небезпечні родичі. Вже сьогодні такі кандидози діагностуються у мільйонів пацієнтів по всьому світу, а щорічна смертність від них, за деякими оцінками, перевищує 160 тис. С. auris стійкі до більшості протигрибкових препаратів піддаються лікуванню лише після тривалого перебору наявних засобів – якщо у лікарів вистачає часу.
Через те, що загроза грибкових інфекцій досі не йде ні в яке порівняння зі звичайними для людей бактеріальними і вірусними, арсенал засобів боротьби з ними далеко не такий великий. Пошуки нових препаратів хронічно недофінансуються, притому що клітини грибів схожі на клітини тварин куди сильніше, ніж бактеріальні, а значить, знайти речовини, які вражали б їх, але не зачіпали організм хворого, куди складніше, ніж, наприклад, вражають бактерій антибіотики. І якщо ми не займемося вирішенням проблеми вже зараз, то коли (і якщо) гриби масово адаптуються до виживання в людському тілі, може бути вже пізно.