Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- На Місяці запустять систему навігації та зв’язку
- Яскравий спалах за 800 млн світлових років від Землі показав приховані “танці чорних дір”
- Знайдена найдальша чорна зірка: вона з’явилася на зорі Всесвіту (відео)
- Астрономи спостерігали світло навколо гігантських чорних дір, що утворилися незабаром після Великого вибуху
- Наскільки далеко в космос встигли відлетіти радіосигнали людства
- Вчені передбачили кінець світу в разі зіткнення Венери і Землі
- Астрофізики перетворили на звук “світлове відлуння” чорної діри (фото+відео)
- NASA вибрало Nokia для створення 4G-зв’язку на Місяці
- У місячному кратері Евдокс виявлена піраміда (фото)
- З’явилися кадри повного місячного затемнення з космосу, в 100 млн км від Землі (фото+відео)
- Подивіться на проліт МКС на тлі Сонця: фото зробили за частки секунди (відео)
- Астрономи склали магнітну карту Всесвіту
- Вчені: Апарати нового покоління долетять до Альфи Центавра і Землі 2.0 за 20 років
- Вчені NASA розкрили таємницю «ненажерливої зірки в сузір’ї Оріона
- ALMA і JWST знайшли приховані зоряні світи
- Вчені виявили загадкові радіовсплески, які пронизують сусідню галактику (відео)
- Вченим зібрана база даних про найбільш таємничі місця аварій на Місяці
- Чому на Марсі такі високі гори
- Телескопам вперше вдалося засікти відлуння випромінювання від зворотної сторони чорної діри
- Вчені намагаються розгадати таємницю білих дір у Всесвіті
- Вчені стурбовані зникненням сонячних плям
- Дев’яту планету нашої системи могло притягти Сонце
- Астрономи випустили найбільшу базу даних про космос
- Планетологи розгадали походження органіки на карликовій планеті Церера
- Зонд «Кассіні», вперше перетнув площину кілець Сатурна
- Виявилося, що чорна діра в центрі Чумацького Шляху змінила поведінку 200 років тому (відео)
- Астрономи знайшли планету де рік триває 1100 днів
- JWST упіймав сплячі чорні діри, що їдять зірки
- Південна Корея планує створити на Місяці населену станцію
- На супутник Сатурна Титан відправлять дронів, щоб шукати там життя
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.