Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Вчені проти ідеї засівання космосу земним життям
- Виявлено чорну діру, що росте швидше за космічні закони
- Вчені запропонували нову теорію появи води на планетах
- Інженер NASA запропонував побудувати на Місяці «киснепровід»
- В океанах радіоактивних планет може водитися життя
- Чорні діри знищують тисячі зірок, щоб рости і набирати масу (відео)
- На відстані 16 світлових років від нас може перебувати невідкрита землеподібна планета
- Темна енергія змінюється з часом — нові дані DESI
- Виявилося, наша реальність – лише один зі світів квантового мультивсесвіту
- Астрономи відкрили гігантську екзопланету Gaia-4b (відео)
- Як захистити майбутніх колонізаторів Марса від… космосу?
- З’ясувалося, що вода на Марсі з’явилася набагато раніше, ніж думали вчені
- Астрономи підтвердили, що дисковий вітер не дає зірці “розлітатися в сторони”
- Знайдена «найбільш блискуча екзопланета»: вона нагадує гігантське дзеркало (відео)
- ALMA виявила потужні спалахи на Проксимі Центавра
- НАСА показало деталізоване зображення південного полюса Місяця (фото)
- Зонд буде шукати ознаки життя в хмарах Венери
- Як відсутність гравітації впливає на рослини
- Астрономи зробили знімок галактик, які зіштовхнулися лоб в лоб
- Астрономи з Нідерландів знайшли новий спосіб вивчати потенційно населені світи
- Сонячне вітрило нового покоління створили у НАСА
- Астрономи розкрили таємницю галактики в сузір’ї Кассіопеї
- Земляни відправляться шукати інопланетян на Альфа Центавра (відео)
- Вчені пояснили походження таємничих метеоритів
- Дослідники виявили джерело загадкових радіохвиль
- Марсіанська різдвяна листівка від Opportunity
- Астрономи вперше спостерігали радіаційний пояс за межами Сонячної системи
- На Марсі водяться тварини, рослини й… привиди?
- Нові зображення міжзоряного пилу виглядають фантастично (фото+відео)
- Без паніки: до Землі рухається «загадковий об’єкт розміром з автомобіль
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.