Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- НАСА: Людство стоїть на порозі відкриття позаземного життя
- Всесвіт в кишені: вчені виклали неймовірно детальну симуляцію світобудови у відкритий доступ
- Радіотелескоп ATCA відшукав компактне радіоджерело в центрі кульового скупчення 47 Тукана
- На далекій екзопланеті виявили хмари
- Астрономи пояснили природу дивного космічного явища
- Астрономи змоделювали загибель супутника, що перетворився на кільця Сатурна
- Планетарний радар розгледів астероїд, що пролетів повз Землю, у вигляді арахісу
- Колонізувати місяць і Марс людям допоможуть мікроби
- Вчені показали, що колонізатори Марса побачать в нічному небі на Червоній планеті (фото)
- “Вебб” показав зображення підростаючої зірки (фото)
- Астрономи “викрили” три екзопланети: швидше за все, це крихітні зірки
- «Фонтан молодості» знайшли в центрі нашої галактики
- Вчені витягли газ, який зібрали на Місяці 50 років тому за допомогою вакууму
- У NASA розповіли який об’єкт будуть колонізувати після Марса
- “Джеймс Вебб” вперше розглянув протозірки в спіральному рукаві галактики трикутника
- NASA розповіло про перші плоди місії InSight
- Фізик розповів як радіація впливає на космонавтів
- НАСА показало місце на Місяці, куди висадять астронавтів місії «Артеміда»
- Виявлено рекордну надмасивну чорну діру
- Стало відомо, як влаштовані надра Марсу
- У Сонячної системи, як і у комет, є хвіст (відео+фото)
- На Місяці знайшли сліди вулканів, що діяли 120 мільйонів років тому
- Вчені визначили, чому в космосі у людей закладає вуха
- Подивіться на найпотужніше виверження вулкана на супутнику Юпітера (фото+відео)
- NASA планує перетворювати місячний реголіт в кисень
- Планетологи розповіли про ще одну загадкову особливість Марса (фото)
- Cкільки важить наша галактика
- Як вмирають зірки: фотографія “Хаббла” (фото)
- Уран виявився ще більш дивною планетою
- Названа найнебезпечніша для Землі галактична катастрофа
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.