Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Підповерхневі океани зможуть вирішити парадокс Фермі
- За Чумацьким Шляхом знайшли величезне скупчення галактик
- Складне життя може існувати лише в 10% галактик
- Астрономи виявили 72 космічних вибухи невідомої природи
- Астрономи виявили таємничі радіосигнали з Чумацького Шляху
- До астероїда, який може знищити Землю, направлять експедицію
- Подивіться на схід Землі над Місяцем з борту космічного корабля Orion (відео)
- Астрономи знайшли планету-бродягу земного типу
- Як виглядають інопланетяни?
- Gaia space telescope detects seismic activity in thousands of stars
- Вчені розглядають ядерний удар для знищення астероїда
- Крабоподібна туманність вписалася в модель наднової з колапсом залізного ядра
- Знайдена перша планета з “зоряною” атмосферою
- На Марсі знайшли шматок стародавнього пляжу
- Як загине Всесвіт?
- Вуглеводневий пісок і метанові струмки: вчені пояснили пейзажі Титану
- На Енцеладі помітили гейзер рекордної сили (фото)
- Таємниця дивної поведінки блакитного астероїда нарешті розкрита
- Астрономи підтвердили нову причину “схуднення” деяких екзопланет
- Ця екзопланета розміром із Землю мчить до власного знищення
- Оптимальні умови для польоту на Марс будуть в середини 2030 років
- Телескоп Віри Рубін показав Туманність Лагуна й Тріфід (фото+відео)
- Галактики навколо Чумацького Шляху виявилися дуже молодими. Це змінить історію космосу
- Астрономи відкрили незвичайну екзопланету з «залізними» хмарами
- Біоінженери створили живі матеріали для будівництва на Марсі
- Апокаліпсису не буде: Юпітер поглинув Нібіру
- Пропозиція NASA: найкраще місце для першої марсіанської колонії
- Астрономи з Великобританії навчилися прогнозувати супершторми в космосі
- Велика Магелланова хмара заповнена рештками загиблої галактики
- Телескоп Вебба знайшов складні органічні молекули в льоді
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.