Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Знайдено дві екзопланети, які майже повністю складаються з води (фото)
- Подивіться на «примарну» лінзоподібну галактику на знімку «Хаббла»
- Потужний спалах на зірці, схожої на Сонце, міг би зруйнувати Землю
- «Хаббл» показав галактику, де недавно вибухнула наднова
- Невідомий об’єкт упав на Місяць
- Астрофізик: “Галактичні цивілізації, найімовірніше, неможливі”
- Ілон Маск планує відправити п’ять місій на Марс за два роки
- Астрономи помітили сплеск активності у мертвої зірки
- Астрономи знайшли реальну планету Вулкан — батьківщину Спока з «Зоряного шляху»
- A strange repeating signal is coming from a distant galaxy: astronomers don’t know what it is yet
- Поруч із Сонцем прокинулася небезпечна зірка XTE J1810-197
- Астрономи шукають «Планету Y» за межами Нептуна
- Інженери запропонували відхиляти небезпечні астероїди зі шляху за допомогою “пращі”
- Вчені визначили джерело космічного пилу, що покрив Землю більше 30 мільйонів років тому
- Супутник GOES-18 поділився першими знімками Сонця, на них видно викид корональної маси (відео)
- Ціанобактерії здатні виживати на Марсі і забезпечувати колоністів киснем
- Екзопланети можуть маскувати життя
- Магнітосфера Землі дала тріщину
- Вчені вперше довели, що раніше Марс був «планетою річок»
- Дивний об’єкт, замкнений між Сатурном та Ураном, змінюється прямо зараз
- Вчені виявили рідкісний магнітний пропелер в бінарній зоряній системі
- У Сонячній системі є супутник, чиї океани підходять для підтримки життя (відео)
- Космологи пропонують модель еволюції темної матерії
- Європа створить найбільший космічний рентгенівський телескоп
- Новий квантовий комп’ютер буде шукати ознаки життя в глибокому космосі
- Звеселяючий газ в атмосферах інших планет може свідчити про наявність на них життя
- Колонізація Марса змусить змінити ДНК людини
- Новий китайський супутник з ШІ працює в 3 рази швидше аналогів
- Міжзоряні об’єкти можуть запускати народження планет
- У глибинах морів виявлені залишки вибухів древніх зірок
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.