Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Моделювання пояснює формування загадкових блакитних надгігантів загадкового кольору
- Екзопланети можуть маскувати життя
- «Вебб» показав згаслу галактику з кільцем Ейнштейна (фото)
- Подивіться на найдетальнішу карту Місяця (фото)
- Кристали з Гренландії розповіли про те, як Земля була покрита океаном магми в давнині
- Вчені зафіксували космічні сигнали там, де не очікували їх знайти
- Формування планети вивчили за допомогою потоку газу в диску, що оточує зірку
- Вчені: Наявність життя на кількох планетах буде підтверджено в найближчі 10 років
- Приватний місячний корабель Peregrine готується до старту: які цілі?
- З чорною дірою в центрі Чумацького Шляху відбувається щось дивне
- Габбл показав динамічні атмосфери Урана і Нептуна
- «Вебб» зробив перші фото туманності, в якій прямо зараз народжуються тисячі зірок
- Вчений стверджує про ядерне знищення Марса інопланетянами
- Місячне зіткнення створить метеоритний дощ на Землі
- Сонячна буря обрушиться на Землю ближче до кінця тижня
- Вчені нарешті пояснили спалахи в атмосфері Венери
- Земна гравітація ослабне 4 січня?
- «Хаббл» зафіксував зоряний «пологовий будинок» в сусідній галактиці
- Астрономи знайшли поблизу центру Чумацького Шляху загадкове джерело міліметрового випромінювання
- Валуни Діморфа прискорено потріскалися через зміну дня і ночі
- Експерт: Метан на супутнику Сатурна почнуть видобувати через 100 років
- Знайдена планета, яка в 24 рази важча за Землю
- З’явилася перша тривимірна модель хмари, яка перетворюється в зірку (відео)
- Ми рухаємось космосом утричі швидше, ніж вважали
- Подивіться на Меркурій поблизу на знімках зонда «БепіКоломбо» (фото)
- «Вебб» вперше знайшов воду на кометі в головному поясі астероїдів
- Виявилося, що четверні зірки можуть спровокувати вибухи наднових
- Астрофізики придумали, як дізнатися минуле невидимих чорних дір
- На Марсі довгий час існувало середовище сприятливе для життя (фото)
- Подивіться на фото “багаторукої” галактики: це незвичайне злиття декількох об’єктів (фото)
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.