Наука

Одна година інтенсивних навантажень на тиждень вистачила для зниження смертності в півтора рази

Статистики вивчили дані більш ніж 70 тисяч жителів Великобританії зрілого і похилого віку про вплив інтенсивної фізичної активності на здоров'я.

Дослідження, опубліковане в European Heart Journal, показує, що більшість інтенсивних навантажень представлено короткими (до двох хвилин) проміжками. Судячи з результатів дослідження, навіть цього достатньо для захисту від онкологічних і серцево-судинних захворювань. Якщо на такі уривки припадає в сумі 50-57 хвилин в тиждень, то смертність знижується приблизно в 1,5 раза. Якщо і далі нарощувати переривчасту фізичну активність, то смертність залишається на тому ж низькому рівні. Отримані цифри істотно відрізняються від діючих рекомендацій по здоровому способу життя, що радять до 2,5 години інтенсивних рухів в тиждень.

Image by 5132824 from Pixabay

За сучасними медичними уявленнями, зафіксованими в рекомендаціях ВООЗ, дорослій людині має бути достатньо приблизно 75-150 хвилин в тиждень інтенсивної фізичної активності, а дитині або підлітку — мінімум годину в день. Під інтенсивними розуміють навантаження, з енерговитратами понад 6 метаболічних еквівалентів, і при яких людина відчуває себе на 7-8 балів за шкалою переносимості навантажень, де 0 — стан спокою, а 10 — межа можливостей.

Рекомендації щодо здорового способу життя базуються на спостереженнях за людьми, але самі дослідження застосовують різні підходи до вимірювання руху людини протягом доби. Іноді вчені беруть дані з розповідей самих добровольців, але такі розповіді часто бувають недостовірні. Альтернатива – використання смарт-годинників та інших пристроїв з акселерометрами.

Дані про рух і про фізичну активність людей, чиї дані зберігаються в біобанку Великобританії, описали вчені з Австралії, США і Данії під керівництвом Метью Ахмаді (Matthew N. Ahmadi). В цілому вони включили в дослідження 71893 добровольців середнім віком 62,5 року без серцево-судинних і онкологічних захворювань. Кожному з них видали наручний акселерометр для безперервного носіння протягом тижня. Отримані дані вчені об’єднали з відомостями про шкідливі звички, спадковості і супутніх захворюваннях (ці дані зберігаються в біобанку). Після отримання відомостей за учасниками спостерігали протягом 5,9±0,8 року, реєструючи випадки захворювань і смертей. Щоб виключити вплив запізнілої діагностики на результати, автори аналізували тільки результати, що виникли після року від початку експерименту.

Обробивши дані з акселерометрів, вчені з’ясували, що 96 відсотків інтенсивних навантажень в учасників розподілені у вигляді коротких уривків по дві хвилини і менше — в більшості своїй це повсякденна побутова активність, а не заняття спортом. Вчені вирішили зосередитися саме на таких рухах. Середньостатистичний учасник здійснював 13 інтенсивних активностей на тиждень, їх медіанна тривалість склала 16,5 хвилини на тиждень.

За період спостереження від різних причин померло 1927 добровольців, з них 602 від серцево-судинних захворювань, а 1150 — від онкологічних. Чим більше часу доводилося на короткі інтенсивні навантаження, тим менше була смертність і захворюваність, пов’язана з онкологічними і серцево-судинними причинами, так само як і загальна смертність від усіх причин. Але серед учасників, у яких на такі активні відрізки припадало більше 57 хвилин на тиждень, зв’язок рухів з подальшим зниженням смертності зникала.

Смертність від усіх причин, від онкологічних і серцево-судинних захворювань у людей з різним рівнем інтенсивних навантажень. Matthew N. Ahmadi et al. / European Heart Journal, 2022

З точки зору продовження життя, оптимальним виявився рівень в 53,6 хвилини, або 27 відрізків побутової інтенсивної активності в тиждень. Смертність серед таких випробовуваних була більш ніж в півтора раза нижче, ніж серед тих, у кого зареєстрували лише 2,2 хвилини навантажень в тиждень (ОР 0,64, 95% ДІ 0,54–0,77). Оптимум для зниження онкологічної смертності склав 55,4 хвилини, або 31 епізод короткочасного інтенсивного навантаження на тиждень (ОР 0,68, 95% ДІ 0,52-0,88). Смертність від серцево-судинних захворювань лінійно залежала від рухливості і не мала чітко оформленого мінімуму, а профілактична дія починалася з 19,2 хвилини на тиждень.

Окремо дослідники порахували, як співвідноситься між собою час, витрачений на інтенсивну і на помірну активність. Найменша смертність була у тих учасників, у яких тривалість помірної активності приблизно в 11-12 разів більше, ніж тривалість інтенсивної.

Шкала ураганних вітрів Саффіра-Сімпсона класифікує урагани і тропічні циклони Західної півкулі, які перевищують інтенсивність тропічних депресій і тропічних штормів на п’ять категорій, що розрізняються за інтенсивністю їх тривалих вітрів.

Судячи з отриманих результатів, той рівень інтенсивної фізичної активності, на який вказують діючі рекомендації, явно надлишковий. Відмінність отриманих результатів від очікуваних в півтора—три рази — це дуже багато для сучасної доказової медицини, побудованої на такому великому масиві даних.

Але дослідження доктора Ахмаді з колегами одночасно показує роль середньоінтенсивної активності в здоровому способі життя. Адже, якщо виходити з діючих рекомендацій, у здорової людини повинно бути приблизно порівну помірних (швидка ходьба, прибирання в будинку, робота в саду і городі, їзда на велосипеді в спокійному темпі) і інтенсивних навантажень (біг, підняття важких предметів, підйом по сходах). Але нинішнє дослідження показує, що у здорової людини в зрілому і літньому віці навантаження співвідносяться приблизно як десять до одного. Який же тип фізичної активності важливіший – короткочасний і інтенсивний або тривалий, але більш спокійний — покажуть майбутні дослідження.

Судячи з усього, здоровим способом життя можна заразити — у всякому разі, поведінкові звички поширюються за тими ж законами, що і епідемія, а схильність і здатність до спорту пов’язана з кишковою мікробіотою.

Back to top button